Науково-технічний прогрес докорінно змінює наше довкілля. Протягом років виробничі потужності в більшості країн невпинно зростали, внаслідок чого електромагнітні поля (ЕМП) антропогенного походження стали одним із основних факторів впливу на здоров’я людини — поряд із іонізуючим випромінюванням та хімічним забрудненням.
Сьогодні електромагнітне випромінювання стає глобальною проблемою. У сучасному світі важко уявити життя без використання електричних приладів у повсякденній діяльності. Навіть людина без глибоких знань фізики розуміє, що будь-який пристрій, який живиться від мережі 220 В, є джерелом штучних електромагнітних полів (ЕМП) із частотою 50 Гц.
Людський організм не володіє спеціалізованою системою виявлення електромагнітних полів (ЕМП); тому єдиним способом ідентифікувати електромагнітне забруднення є вимірювання електромагнітного випромінювання. Проте деякі особи, які постійно перебувають під впливом ЕМП, повідомляють про головний біль, втому, дратівливість, сонливість, втрату пам’яті та зниження працездатності.
У таких випадках необхідно проводити вимірювання електромагнітних полів та забезпечувати належний захист від їхнього впливу. Електромагнітні поля штучного походження суттєво відрізняються від геомагнітного поля Землі та можуть спричиняти десинхронізацію міжклітинних та міжорганних взаємодій у біологічних системах, які природно налаштовані на електромагнітне тло планети. Нейродинамічні процеси в людському тілі є одними з найчутливіших до впливу ЕМП.
У 1995 році Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) запровадила термін «глобальне електромагнітне забруднення». За даними експертів ВООЗ, вплив техногенних електромагнітних полів може бути пов'язаний із підвищеним ризиком розвитку раку, змінами поведінки, втратою пам'яті, хворобами Паркінсона та Альцгеймера, синдромом раптової дитячої смерті та вищим рівнем самогубств. З цієї причини ВООЗ включила проблему електромагнітного забруднення до переліку пріоритетних глобальних проблем охорони здоров'я.За останні 35 років інтенсивний розвиток промисловості, інформаційних технологій, оборони та інших сфер людської діяльності призвів до появи нової екологічної проблеми — електромагнітного забруднення. У населених пунктах основними джерелами цього забруднення є радіообладнання, таке як вежі стільникового зв'язку, телецентри та системи аеронавігації аеропортів, а також електроенергетична інфраструктура. Ці джерела охоплюють радіо- та телевізійні станції, радіолокаційні системи, вежі мобільного та супутникового зв'язку, комп'ютери, побутову техніку, лінії електропередач та трансформаторні підстанції. Починаючи з 1994 року проблема електромагнітного забруднення в населених пунктах України загострилася через зростання кількості веж мобільного зв'язку, що призвело до підвищення рівня електромагнітного випромінювання.Розвиток телекомунікаційних технологій, радіолокаційних систем, медичних приладів, доплерівських систем та інших інновацій призвів до повсюдного використання короткохвильового радіочастотного спектра. Сьогодні питання захисту від впливу електромагнітних полів (ЕМП) стає дедалі важливішим. Вимірювання електромагнітного випромінювання на робочих місцях та в житлових районах підтверджують, що кількість людей, які піддаються надмірним рівням енергії ЕМП, зростає щороку. Ця тенденція відображається у зростанні захворюваності серед осіб, які проживають у зонах високого впливу радіохвиль. Тому моніторинг (шляхом регулярного вимірювання електромагнітного випромінювання) та впровадження ефективних захисних заходів стали критично важливими завданнями.Численні дослідження підтверджують негативний вплив електромагнітного випромінювання на організми людей і тварин. Наприклад, було показано, що вплив на щурів електромагнітного випромінювання на частоті 915 МГц спричиняє пошкодження нейронів головного мозку. Аналогічно, вплив магнітного поля частотою 50 Гц може викликати зміни показників крові, що вказують на запальні процеси.Високі рівні електромагнітного забруднення пов'язані з подвоєнням ризику захворювань. Дослідження, що включали вимірювання низькоінтенсивних радіочастотних електромагнітних полів (радіохвиль) та їхнього впливу на живі організми, припускають, що мікрохвильове випромінювання може мати мутагенні та канцерогенні властивості. Дослідження на клітинному рівні з використанням культур клітин китайського хом'ячка підтвердили збільшення кількості хромосомних аберацій та мікроядер після впливу електромагнітного випромінювання.Повторний вплив надвисокочастотних електромагнітних хвиль (НВЧ) відіграє значну роль у розвитку патологій нервової системи. Дослідження на тваринах показали, що тривалий вплив НВЧ може викликати патологічні зміни в нейронах як головного, так і спинного мозку.Збільшення електромагнітного впливу на 50% понад нормальні рівні призводить до зростання загальної захворюваності на 17%. Коли вплив перевищує нормативні значення на 150%, захворюваність на респіраторні хвороби, алергічні реакції та патології нервової системи — включаючи депресивні розлади — зростає на 37%.
Електромагнітне випромінювання також впливає на репродуктивну функцію людини, виявляючи як гонадотропний, так і ембріотропний ефекти, що може сприяти безпліддю у чоловіків та жінок. Серед населення, яке проживає в районах із підвищеним електромагнітним впливом, рівень хронічних захворювань у 1,5–2 рази вищий порівняно з тими, хто проживає в «чистому» середовищі.
Дослідження, проведені українськими вченими-гігієністами, які вимірювали електромагнітне випромінювання та вивчали захворюваність населення в районах впливу електромагнітних полів (зонах спостереження), виявили статистично значуще зростання загальної захворюваності. Зокрема, спостерігалися вищі показники респіраторних захворювань, гіпертонії, а також патологій нервової системи та органів чуття. Крім того, було встановлено, що алергічні захворювання та інфекційні ураження шкіри частіше зустрічаються у жінок, ніж у чоловіків.
Стандарти електромагнітної безпеки в Україні визначені Державними санітарними нормами і правилами захисту населення від впливу електромагнітного випромінювання, затвердженими Міністерством охорони здоров'я України (Наказ № 239 від 1 серпня 1996 року). Згідно з цими правилами, допустимий рівень інтенсивності електромагнітного випромінювання для населення становить 2,5 мкВт/см², що значно нижче за європейський стандарт (100 мкВт/см²). Важливо зазначити, що через відсутність достовірної інформації про фактичні рівні впливу, як українське населення, так і органи влади залишаються значною мірою непоінформованими про ступінь електромагнітного випромінювання у своєму середовищі.
Вимірювання електромагнітних полів від радіотехнічних об'єктів показали, що допустимі межі впливу перевищуються до 20 разів. З безперервним збільшенням кількості електронних та електричних пристроїв, що використовуються в промислових, адміністративних та житлових приміщеннях, стало вкрай важливим оцінювати електромагнітну обстановку (шляхом вимірювань ЕМП) та прогнозувати її потенційні зміни. Фахівці науково-сервісної компанії ОТАВА проводять вимірювання електромагнітного випромінювання відповідно до державних стандартів та надають рекомендації щодо захисту від впливу ЕМП.
Дані еколого-гігієнічного моніторингу місць розташування радіотехнічних об'єктів вказують на те, що понад 70% цих об'єктів розташовані в межах або поблизу населених пунктів. Вимірювання показують, що рівні електромагнітного випромінювання в таких зонах можуть перевищувати допустимі межі в 2–20 разів. У зону впливу одного радіотехнічного об'єкта може потрапляти до 2000 осіб, включаючи тих, хто перебуває в чутливих місцях, як-от медичні та дитячі заклади.
Дослідження електромагнітного випромінювання в Києві показують, що найвищі рівні електромагнітного навантаження спостерігаються в центральних районах столиці, де концентрація базових станцій стільникового зв'язку є найбільшою. У цих зонах рівні електромагнітного випромінювання можуть перевищувати гранично допустимі норми в межах зон впливу.
Також зазначається, що для задоволення потреб абонентів мобільних мереж оператори встановлюють приймально-передавальне обладнання як у підземних, так і в наземних спорудах. Вимірювання вказують на те, що рівні електромагнітного випромінювання в таких спорудах можуть перевищувати допустиму межу 2,5 мкВт/см².
Вимірювання електромагнітного випромінювання в Києві свідчать, що найвищі рівні впливу електромагнітних полів припадають на центральні райони столиці, зокрема Шевченківський, Печерський, Солом’янський та Подільський. Це передусім пов’язано з високою концентрацією базових станцій стільникового зв’язку в центрі міста. Оскільки багато жителів працюють у цих районах або проїжджають крізь них, встановлюються додаткові базові станції для забезпечення безперебійного мобільного зв'язку. Аналогічна ситуація спостерігається і в інших українських містах-мільйонниках.
Результати цих вимірювань дають змогу оцінити, чи відповідають рівні електромагнітного випромінювання стандартам безпеки. У разі виявлення підвищених рівнів електромагнітного забруднення експерти можуть надати рекомендації щодо найбільш ефективних заходів захисту від впливу електромагнітних полів.
Дана стаття базується на праці Ярослава Першегуби, кандидата медичних наук, старшого наукового співробітника лабораторії канцерогенних факторів ДУ «ІГМЕ ім. О.М. Марзєєва» НАМН України.